Кодеиновый сироп Lean Purple Drank
Мля, народ, я вам расскажу историю, которая сделала меня шаровым комиком. Я реально накачал офигенный пресс кубиками, аж девки валятся!
Все началось, когда я закопался в глубокие интернет-темные закладки, и наткнулся на объявление о продаже кодеина. Мне тогда страшно тяга накатила, я уже слышал, что это дело реально фантастика. Откуда я знал, что этот факап станет одним из самых безумных приключений в моей жизни?
Но я решил рискнуть. Я связался с дилером, и мы договорились о встрече.
Встретились мы в пустынном месте, чтобы никто не мешал. Чувак оказался типичным наркодилером - лысый, с татуировками на руках и смотрел на меня, словно я последний придурок.
- Так, кольцо есть?
Только после того, как я достал кругленькую сумму, он показал мне свой шаровой товар - пакетик с кодеином. У меня аж кожа пошла мурашками.
Так вот, я домой пришел, и угорел от эйсида вместе с коллегами по команде. Это было что-то невероятное, словно попал в другую реальность! Я смотрел на свои руки и они казались нереально огромными, цвета ярче и насыщеннее.
Но главное, что я понял, что кодеин не только для психов, но и для спортсменов. У меня просто зажглись глаза, когда я увидел свое отражение в зеркале. Пресс стал офигенным, такими кубиками можно было играть в шахматы!
Я почувствовал настоящий приход и взялся за тренировки. Каждый день я оттягивался и подтягивался, пока руки не отказывались подниматься. Но мне было все равно, я ждал нового дня, чтобы снова насладиться этой тягой к жизни и к кодеину.
Моя зависимость все усиливалась, я уже не мог себе представить день без кодеина. Я нюхал запах этого волшебства и ощущал, как мир вокруг меня меняется. Каждый раз это был новый уровень!
Но, конечно, такая зависимость не могла закончиться хорошо. Однажды, когда я вновь накатился на кодеине, ко мне пришли ребята в форме. Я и не успел сдуться, как меня упаковали в наручники и увезли в комендатуру.
Там они обыскали меня и нашли остатки моего запаса. Мне светит суд, и все мои наркотические приключения закончатся эпичным факапом. Потому что от таких забав можно получить не только офигенный пресс, но и проблемы, которые вы не ожидаете.
Но я-то все равно продолжу шариться в интернете и искать новые закладки. Вдруг найду что-нибудь еще интересное, нестандартное? Ведь, как говорят, на ошибках учатся.
Всем пока, фрики!
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
